Різниця між тендінозом і лігаментозом

 

🔎 Різниця між тендінозом і лігаментозом

Тендіноз

• 📍 Вражає сухожилля (tendo) — структуру, яка з’єднує м’яз з кісткою.

• ❌ Не супроводжується гострим запаленням (на відміну від тендиніту).

• 🔬 Суть: дегенеративні зміни в сухожиллі (мікротравми, втрати еластичності, звапнення, розволокнення колагену).

• 🩺 Клініка: біль під час навантаження, особливо в місці прикріплення м’яза.

• 🖼 На рентгені/УЗД: кальцифікати, потовщення сухожилля.

Лігаментоз

• 📍 Вражає зв’язки (ligamentum) — структури, що з’єднують кістки між собою й стабілізують суглоб.

• 🔬 Механізм подібний: хронічні мікропошкодження, порушення кровопостачання → дегенерація та кальцифікація.

• 🩺 Клініка: біль і скутість у ділянці суглоба, іноді з обмеженням руху.

• 🖼 На рентгені: щільні кальцифікати в зоні зв’язок, іноді навіть їх часткове «окостеніння».

---

📌 Простими словами

• Тендіноз = "знос сухожилля".

• Лігаментоз = "знос зв’язки".

• Обидва процеси не запальні, а дегенеративні (на відміну від -ітів).

Стан після ампутації стегнової кістки

Пацієнт 66 років. Рентгенограма кульшового суглобу в прямій проекції. Визначається стан після ампутації на рівні верхньої третини стегнової кістки. Окістя в зоні відпилу відсутнє. Також визначаються субхондральний склероз суглобових поверхонь кульшового суглоба, мінімальні остеофіти, що свідчить про деформуючий остеоартроз кульшового суглобу першої стадії.

 

 

Рентгенологічна класифікація остеоартрозів 🦴

Остеоартроз (ОА) – це хронічне дегенеративне захворювання суглобів, яке характеризується змінами хрящової тканини, підлягаючої кістки та суглобових структур. Рентгенологія займає ключове місце в діагностиці, оскільки дозволяє оцінити ступінь ураження та стадію захворювання.

---

🔹 Основні рентгенологічні ознаки остеоартрозу

На знімках зазвичай виявляють такі зміни:

1. Скорочення суглобової щілини – наслідок зменшення товщини хряща.

2. Остеофіти – кісткові виступи по краях суглоба.

3. Субхондральний склероз – ущільнення кісткової тканини під хрящем.

4. Субхондральні кісткові кісти – порожнини в кістці через її деградацію.

5. Деформації суглобових поверхонь – зміни форми кісток через тривалість хвороби.

На основі цих ознак розроблено рентгенологічні класифікації, які допомагають лікарю оцінити тяжкість процесу. 📊

---

🔹 Класифікація остеоартрозу за Келгреном і Лоуренсом

Найпоширеніша система оцінки – ступені Келгрена і Лоуренса (Kellgren–Lawrence, 1957). Вона застосовується для колінного, кульшового, дрібних суглобів кистей і стоп.

Ступінь	Опис	Рентгенологічні ознаки
0	Норма	Відсутні ознаки остеоартрозу
1	Сумнівна	Невеликі остеофіти, зміни щілини мінімальні
2	Легка	Явні остеофіти, мінімальне звуження щілини
3	Помірна	Помітне звуження щілини, численні остеофіти, початковий склероз субхондральної кістки
4	Важка	Виражене звуження щілини, великі остеофіти, субхондральний склероз і кісткові кісти, деформація суглоба

Ця класифікація проста для використання у клінічній практиці та допомагає визначити стадію захворювання для вибору лікування. 💊

---

🔹 Рентгенологічна класифікація за OARSI

Osteoarthritis Research Society International (OARSI) розробила детальнішу систему для дрібних та великих суглобів, яка враховує:

• Розмір і кількість остеофітів

• Рівень звуження суглобової щілини

• Субхондральний склероз і кісткові зміни

Кожна ознака оцінюється окремо, що дозволяє створити індивідуальний рентгенологічний профіль ураження. Це особливо важливо для наукових досліджень та спостереження за динамікою хвороби. 📈

---

🔹 Класифікація за стадіями по суглобах

1. Колінний суглоб 🦵

• Стадія 1: Невеликі остеофіти по краях суглоба.

• Стадія 2: Звуження суглобової щілини, помірні остеофіти.

• Стадія 3: Помітне звуження, субхондральний склероз.

• Стадія 4: Важкі деформації, великі кісти і остеофіти.

2. Кульшовий суглоб 🦴

• Подібні стадії, акцент на звуження крижово-вертлюжної щілини та склероз вертлюжної западини.

3. Дрібні суглоби кисті ✋

• Виявляють остеофіти, звуження щілини, кісткові деформації.

• Застосовують модифіковану класифікацію Kellgren–Lawrence для дрібних суглобів.

---

🔹 Додаткові методи оцінки 🩻

Рентгенологія – базовий метод, але іноді застосовують:

• Комп’ютерна томографія (КТ): оцінка кісткових змін.

• Магнітно-резонансна томографія (МРТ): відображає хрящ, синовіальну рідину, м’які тканини.

• УЗД: допомагає виявити синовіт та ранні зміни хряща.

Рентген залишається стандартним методом первинної діагностики, а інші методи – додатковими для уточнення тяжкості. 🔍

---

🔹 Висновок

Рентгенологічна класифікація остеоартрозу дозволяє:

1. Визначити ступінь ураження суглоба.

2. Вибрати раціональне лікування – консервативне або хірургічне.

3. Відстежувати динаміку захворювання при повторних обстеженнях.

💡 Пам’ятайте: остеоартроз – прогресуюче захворювання, і раннє виявлення за рентгеном допомагає уповільнити його розвиток та покращити якість життя пацієнта.

Аномалія Кіммерлі

 Аномалія Кіммерлі (Kimmerle anomaly) – це вроджена аномалія хребта, яка проявляється у вигляді кісткової перемички (дуги) між переднім горбиком атланта (C1) і заднім відростком поперечного відростка. Іншими словами, це часткова або повна кісткова дуга на рівні атланта, що заміщає нормальний фіброзний зв’язок.

---

🔹 Клінічне значення

• Часто безсимптомна, виявляється випадково при рентгені шийного відділу.

• Може бути причиною периферичних симптомів у шийному відділі, якщо є стискання хребетної артерії: запаморочення, головний біль, шум у вухах, порушення зору, слабкість у кінцівках – синдром хребетної артерії.

---

🔹 Рентгенологічні ознаки

1. На бічній проекції – дугоподібна кісткова структура біля верхівки атланта.

2. На тило-лобовій або косій проекції – може бути чітко видима кісткова перемичка від поперечного відростка до переднього горбика.

3. CT або 3D реконструкції – дозволяють точно оцінити ступінь кісткової дуги та ризик компресії артерії.

---

🔹 Важливі моменти

• Часто зустрічається у 5–15% населення.

• Не плутати з травматичними кістковими перемичками або анатомічними варіантами.

• Симптоматика проявляється лише у частини пацієнтів, найчастіше при фізичних навантаженнях на шию.

Спондилолістез

Спондилолістез 🦴: причини, рентгенологія та класифікація

Спондилолістез – це зміщення одного хребця відносно іншого, найчастіше вперед (антеролістез), рідше назад (ретролістез). Цей стан може викликати біль у спині, обмеження рухливості, нервові симптоми та інші проблеми.

---

🔹 Причини спондилолістезу

1. Вроджені аномалії – слабкість з’єднувальних елементів хребта. 🧬

2. Травми – переломи дуги хребця або пошкодження міжхребцевих суглобів. 💥

3. Дегенеративні зміни – остеохондроз, артроз фасеткових суглобів. 🦴

4. Посттравматичні та операційні зміни – після хірургічних втручань. 🔧

5. Патології, пов’язані з кістковою слабкістю – остеопороз, пухлини. ⚠️

---

🔹 Рентгенологічна діагностика

Рентгенологічне дослідження – основний метод оцінки спондилолістезу. Найчастіше використовують:

• Прямі та бічні рентгенограми хребта. 🩻

• Функціональні знімки (нахили вперед/назад) для визначення рухливості.

Рентгенознаки спондилолістезу:

1. Зсув тіл хребців відносно один одного. ↔️

2. Деформація суглобових відростків. 🔺

3. Зміни міжхребцевих щілин та дисків. ⚪

4. Порушення нормальної лордозної або кіфотичної кривизни. 📐

---

🔹 Класифікація спондилолістезу

1️⃣ За напрямком зміщення

• Антеролістез – вперед (найчастіше).

• Ретролістез – назад.

• Латеролістез – убік.

2️⃣ За етіологією

• Дегенеративний – через артроз фасеткових суглобів.

• Істмічний – через дефект дужки (спондилоліз).

• Травматичний – переломи або підвивих.

• Вроджений – аномалії розвитку хребців.

• Патологічний – пухлини або інфекції.

3️⃣ За ступенем зміщення (Grading по Meyerding)

• I ступінь – <25% довжини тіла хребця.

• II ступінь – 25–50%.

• III ступінь – 50–75%.

• IV ступінь – 75–100%.

• V ступінь (спондилоптоз) – повне зміщення. ⚠️

🔹 Симптоми

• Біль у попереку або шиї (залежно від рівня). 😣

• Радикулопатія – іррадіація болю в кінцівки. ⚡

• М’язова слабкість, порушення чутливості. 💪

• Обмеження рухливості та хода «качкою» у важких випадках. 🦆

---

🔹 Лікування

Консервативне

• Фізіотерапія та ЛФК 🏋️‍♂️

• Міорелаксанти та знеболювальні 💊

• Корсет для стабілізації 🩺

Хірургічне

• Декомпресія нервових структур

• Фузія (зрощення) хребців 🔧

---

🔹 Висновки

Рентгенологія дозволяє визначити ступінь і форму спондилолістезу, що є ключовим для лікування. Своєчасна діагностика допомагає уникнути прогресування та ускладнень, таких як хронічний біль або неврологічні дефекти.

 

Нестабільність у шийному відділі хребта 🦴

Нестабільність шийного відділу хребта – це патологічний стан, при якому хребці не утримуються у правильному положенні під час рухів шиї, що може призводити до міжхребцевих компресій, неврологічних порушень і хронічного болю.

---

🔹 Причини нестабільності

1. Травматичні ушкодження – переломи, вивихи, розриви зв’язок. 💥

2. Дегенеративні зміни – остеохондроз, остеоартроз фасеткових суглобів. 🦴

3. Вроджені аномалії – дисплазії дуг хребців, синдром Кіммерлі. 🧬

4. Постопераційні зміни – після дискектомії чи фузії. 🔧

5. Запальні та інфекційні процеси – ревматоїдний артрит, остеомієліт. ⚠️

---

🔹 Рентгенологічна діагностика

Для оцінки нестабільності шиї застосовують:

• Прямі та бічні рентгенограми шиї. 🩻

• Функціональні знімки – нахили вперед/назад для визначення рухливості.

• Комп’ютерну томографію (КТ) для кісткових структур.

• Магнітно-резонансну томографію (МРТ) для оцінки спинного мозку та міжхребцевих дисків. 🧲

Рентгенознаки нестабільності:

1. Зсув тіл хребців >3–5 мм при нахилах. ↔️

2. Порушення кутів між хребцями >11°. 📐

3. Деформація фасеткових суглобів або розширення міжхребцевих щілин. ⚪

---

🔹 Класифікація нестабільності

1️⃣ За механізмом

• Передня (антеролістез) – зміщення вперед.

• Задня (ретролістез) – зміщення назад.

• Бічна (латеролістез) – зміщення вбік.

2️⃣ За локалізацією

• C0–C1 (атлантоокципітальна)

• C1–C2 (атлантоаксіальна)

• C2–C7 (нижній шийний відділ)

3️⃣ За стабільністю

• Функціонально стабільна – зміщення незначне, без компресії нервових структур.

• Функціонально нестабільна – зміщення викликає неврологічні симптоми або ризик травми спинного мозку. ⚠️

---

🔹 Симптоми

• Біль у шиї, що посилюється при русі. 😣

• Іррадіація болю у плечі та руку (цервікалгія/церворадикулопатія). ⚡

• Обмеження рухливості шиї. 🌀

• М’язова слабкість, поколювання, оніміння. 💪

• У важких випадках – нестійкість ходи, порушення координації. 🦶

---

🔹 Лікування

Консервативне

• Фіксація шийним корсетом 🩺

• Фізіотерапія та ЛФК 🏋️‍♂️

• Знеболювальні та міорелаксанти 💊

Хірургічне

• Фузія хребців – зрощення для стабілізації 🔧

• Декомпресія нервових структур – при компресії спинного мозку. ⚕️

---

🔹 Висновки

Рання діагностика нестабільності шийного відділу хребта критично важлива для профілактики ускладнень, включаючи пошкодження спинного мозку та хронічний біль. Рентгенологія та функціональні знімки дозволяють оцінити ступінь зміщення та вибрати адекватну терапію.

 

Нестабільність у поперековому відділі хребта 🦴

Нестабільність поперекового відділу хребта – патологічний стан, при якому хребці не утримуються у правильному положенні під час рухів тулуба, що може призводити до міжхребцевих компресій, радикулопатій і хронічного болю.

---

🔹 Причини нестабільності

1. Травми – переломи тіл хребців, розриви міжхребцевих дисків, вивихи. 💥

2. Дегенеративні зміни – остеохондроз, спондилоартроз фасеткових суглобів. 🦴

3. Вроджені аномалії – дисплазії, спондилолістез. 🧬

4. Постопераційні зміни – після дискектомії, фузії або стабілізації. 🔧

5. Запальні та інфекційні процеси – анкілозуючий спондиліт, остеомієліт. ⚠️

---

🔹 Рентгенологічна діагностика

Для оцінки нестабільності попереку застосовують:

• Прямі та бічні рентгенограми поперекового відділу. 🩻

• Функціональні знімки – нахили вперед/назад для визначення рухливості.

• Комп’ютерну томографію (КТ) – точна оцінка кісткових структур.

• Магнітно-резонансну томографію (МРТ) – для оцінки дисків, спинного мозку та нервових корінців. 🧲

Рентгенознаки нестабільності:

1. Зсув тіл хребців >4–5 мм при нахилах. ↔️

2. Зміна кутів між хребцями >10–15°. 📐

3. Дегенеративні зміни фасеткових суглобів або розширення міжхребцевих щілин. ⚪

---

🔹 Класифікація нестабільності

1️⃣ За механізмом

• Передній зсув (антеролістез) – тіло хребця зміщується вперед.

• Задній зсув (ретролістез) – тіло хребця зміщується назад.

• Бічний зсув (латеролістез) – зміщення вбік.

2️⃣ За локалізацією

• L1–L2, L2–L3 – верхня частина попереку

• L3–L4, L4–L5 – середня та нижня частина попереку

• L5–S1 – перехід до крижів

3️⃣ За стабільністю

• Функціонально стабільна – зміщення незначне, без компресії нервових структур.

• Функціонально нестабільна – зміщення викликає радикулопатію або ризик компресії спинного мозку. ⚠️

---

🔹 Симптоми

• Біль у попереку, що посилюється при рухах. 😣

• Іррадіація болю у ногу (люмбоірадикулопатія). ⚡

• Обмеження рухливості тулуба. 🌀

• М’язова слабкість, поколювання або оніміння у нижніх кінцівках. 💪

• У важких випадках – порушення ходи, нестійкість. 🦶

---

🔹 Лікування

Консервативне

• Фіксація поперековим корсетом 🩺

• Фізіотерапія, ЛФК 🏋️‍♂️

• Знеболювальні та міорелаксанти 💊

Хірургічне

• Фузія тіл хребців – стабілізація пошкоджених сегментів 🔧

• Декомпресія нервових структур – при компресії корінців ⚕️

---

🔹 Висновки

Рання діагностика нестабільності поперекового відділу хребта важлива для профілактики ускладнень, включаючи пошкодження спинного мозку та хронічний біль. Рентгенологічне та функціональне обстеження дозволяє оцінити ступінь зміщення і вибрати правильну терапію.

Деформуючий остеоартроз колінного суглобу

Пацієнт 80 років. Рентгенограма колінного суглобу в двох проекціях. Визначається субхондральний склероз суглобових поверхонь, мінімальні краєві кісткові розростання, загострення міжмищелкового підвищення, мінімальне звуження суглобової щілини. Кісткові загострення суглобової поверхні надколінника, звапнення сухожилля чотирьохголового м'язу стегна в місці прикріплення до надколінника. Заключення: деформуючий остеоартроз колінного суглобу 1 ст, тендіноз сухожилля чотирьохголового м'язу стегна.

 

Перелом променевої кістки без зміщення

Пацієнт 72 роки. Рентгенограма променево-зап'ястного суглобу у двох проекціях. Визначається перелом променевої кістки в типовому місці без зміщення.

 

Стан після ампутації кісток гомілки

Пацієнт 60 років. Рентгенограма кісток гомілки в прямій проекції. Визначається післяампутаційна культя обох кісток гомілки на рівні середньої третини. Кісткова пластинка в місці ампутації сформована незадовільно.

 

Колінний суглоб схема

Схематичне порівняння анатомічної картинки з рентгнзнімком колінного суглобу в прямій проекції. Зверніть увагу на суглобову щілину, яку видно тільки на рентген знімках. Також бугристість великогомілкової кістки та надколінник краще вивчати в боковій проекції.

 

Рентгенограма колінного суглобу

Пацієнт 56 років. Рентгенограма колінного суглобу в двох проекціях. Визначаються початкові прояви деформуючого остеоартрозу колінного суглобу в вигляді субхондрального склерозу счуглобових поверхонь, загострення міжмищелкового підвищення, краєві кісткові загострення надколінника.

 

Рентгенограма кисті, без патології

Пацієнт 50 років. Рентгенограма кисті в двох проекціях. Кістково-травматичних змін не виявлено. 

 

Рентген колінного суглоба

 

📸 Рентген колінного суглоба: коли і навіщо проводять дослідження

Колінний суглоб — один з найскладніших і найбільш навантажених у тілі людини. Він бере участь у ходьбі, бігу, присіданні, підйомах та спусках по сходах. Через це коліно часто зазнає травм, запальних або дегенеративних змін 🦵. Рентгенографія колінного суглоба — швидкий та інформативний метод, який допомагає лікарям виявляти широкий спектр патологій.

---

🩻 Що показує рентген коліна?

Рентген дозволяє оцінити:

• 🦴 Стан кісткових структур — стегнової, великогомілкової та надколінної кістки.

• 📏 Ширину суглобової щілини — показник, який зменшується при артрозі.

• ⚡ Наявність переломів або тріщин.

• 🔍 Ознаки остеопорозу або змін після травм.

• 🩹 Дегенеративні та запальні процеси (артрит, артроз, подагра).

М’які тканини (зв’язки, меніски, хрящ) рентген показує гірше, тому при підозрі на їх ушкодження лікар може додатково призначити МРТ.

---

📅 Коли призначають рентген колінного суглоба?

Показання до дослідження:

• Підозра на перелом після травми.

• Хронічний або гострий біль у коліні.

• Набряк, почервоніння, обмеження рухів.

• Підозра на артроз, артрит, остеохондропатію.

• Оцінка результатів лікування або операції.

---

⚙ Як проходить процедура?

1. Підготовка: спеціальної підготовки не потрібно.

2. Положення пацієнта: знімки роблять у прямій та бічній проєкціях, іноді — під кутом або в навантаженні.

3. Тривалість: у середньому 5–10 хвилин.

4. Результат: готовий зазвичай у день обстеження.

Доза опромінення при рентгені коліна відносно невелика 📉, але робити дослідження часто без потреби не варто.

---

🛡 Безпека та протипоказання

• Вагітність — рентген коліна проводять лише за нагальної потреби та з використанням захисних екранів.

• Дітям дослідження роблять у мінімально необхідній дозі.

• При багаторазових обстеженнях лікар контролює сумарне опромінення.

---

💡 Поради пацієнтам

• Якщо є старі знімки — візьміть їх на прийом 📂. Це допоможе лікарю відстежити динаміку.

• Після травми рентген дозволяє швидко оцінити стан кісток і почати лікування без зволікань.

• Не ігноруйте біль у коліні — він може бути ознакою серйозної проблеми.

---

Висновок: Рентген колінного суглоба — доступний, швидкий і надійний метод діагностики, який допомагає виявляти травми та захворювання на ранніх стадіях 🩻. Своєчасне обстеження — запорука ефективного лікування та збереження рухливості суглоба.

Рентген черепа

 

Рентген черепа: коли призначають і що показує 🧠💡

Рентгенографія черепа — це метод діагностики, який дозволяє отримати зображення кісток голови за допомогою рентгенівських променів. Незважаючи на розвиток більш сучасних методів, як-от КТ чи МРТ, цей вид обстеження досі застосовується у певних випадках.

---

📌 Коли призначають рентген черепа?

Рентгенографію черепа лікар може рекомендувати у таких ситуаціях:

• Підозра на перелом після травми голови 🩹.

• Виявлення вроджених аномалій розвитку кісток черепа у дітей 👶.

• Оцінка стану швів черепа у немовлят та маленьких дітей.

• Діагностика пухлин або метастазів у кістках черепа.

• Виявлення змін при захворюваннях (наприклад, хворобі Педжета, остеомієліті).

---

🔍 Що можна побачити на рентгені черепа?

Рентгенографія дозволяє оцінити:

• Цілісність кісток та наявність переломів.

• Товщину і структуру кісткової тканини.

• Асиметрію чи деформацію черепа.

• Ознаки внутрішньочерепного тиску (за зміною кісткових структур).

---

🩺 Підготовка до обстеження

Спеціальна підготовка не потрібна. Перед знімком потрібно:

• зняти прикраси, окуляри, шпильки для волосся;

• попередити лікаря, якщо є металеві імпланти в ділянці голови.

---

⚠️ Особливості для дітей

У дітей до року рентген черепа застосовують рідко, надаючи перевагу нейросонографії через відкритий тім’ячок. Якщо ж дослідження необхідне, його проводять із використанням мінімально можливої дози опромінення.

---

💡 Переваги і недоліки

Переваги: швидке проведення, доступність, можливість виявити травми і патології кісток.
Недоліки: не показує детально м’які тканини та мозок, на відміну від КТ чи МРТ.

---

Висновок: рентген черепа залишається корисним методом для виявлення ушкоджень і патологій кісток голови. Проте для детального вивчення внутрішніх структур лікар може призначити додаткові методи обстеження.

Рентген тазостегнових суглобів у немовлят

 

🍼 Рентген тазостегнових суглобів у немовлят: профілактика дисплазії

Дисплазія тазостегнових суглобів — це вроджене або набуте порушення формування суглоба, при якому стегнова кістка неправильно розташована відносно кульшової западини. Без своєчасного виявлення та лікування це може призвести до проблем із ходою, болю та раннього артрозу в майбутньому.

Одним із методів діагностики є рентгенографія тазостегнових суглобів. Хоча у дітей перших місяців життя зазвичай перевагу надають ультразвуку, у деяких випадках рентген — необхідний і точний метод оцінки розвитку суглоба.

---

📌 Коли призначають рентген немовлятам?

Лікар може рекомендувати рентгенографію у таких випадках:

• Підозра на дисплазію після огляду ортопеда.

• Асиметрія складок шкіри на ніжках.

• Обмеження відведення ніжки вбік.

• Відчуття "клацання" під час руху.

• Вроджені деформації стоп або інші ортопедичні проблеми.

• Контроль після лікування дисплазії (наприклад, після носіння ортопедичних шин чи подушок Фрейка).

---

🧪 Особливості проведення рентгену у дітей до 1 року

• Вік: У перші 3–4 місяці життя рентген призначають рідко, адже хрящова тканина ще не дає чіткої тіні. Найбільш інформативне дослідження — з 4–6 місяців.

• Фіксація: Дитину обережно укладають на спину, ніжки фіксують у правильному положенні, щоб уникнути викривлення зображення.

• Дозове навантаження: Використовують мінімальні дози опромінення, безпечні для малюка.

• Захист: Геніталії та інші ділянки тіла прикривають свинцевими екранами.

---

📷 Що показує рентген?

На знімку лікар оцінює:

• Розташування голівки стегнової кістки відносно кульшової западини.

• Кут нахилу даху кульшової западини.

• Наявність або відсутність вивиху/підвивиху.

• Рівень окостеніння ядер стегнової кістки.

---

🩺 Чим рентген відрізняється від УЗД?

• УЗД краще підходить для дітей до 4–6 місяців, адже добре візуалізує хрящові структури.

• Рентген інформативний після початку окостеніння, дозволяє чітко оцінити кісткові структури та геометрію суглоба.

• Іноді методи застосовують разом, щоб отримати повну картину.

---

🚼 Профілактика дисплазії

Щоб знизити ризик розвитку дисплазії у дитини, лікарі рекомендують:

• Не туго сповивати — ніжки мають бути в природному положенні.

• Використовувати ергономічні слінги або переноски з підтримкою стегон.

• Регулярно проходити профілактичний огляд у ортопеда.

• При найменших підозрах — своєчасно робити УЗД або рентген.

---

✅ Висновок

Рентген тазостегнових суглобів у немовлят — безпечний та інформативний метод, якщо його виконують за показами та з дотриманням правил захисту. Він допомагає вчасно виявити дисплазію та розпочати лікування, що значно підвищує шанси на повне одужання та нормальний розвиток дитини.

Рентген хребта

 

🦴 Рентген хребта: шийного, грудного і поперекового відділів

Рентгенографія хребта — це один із найпоширеніших методів обстеження опорно-рухового апарату. Вона дозволяє лікарю швидко отримати зображення кісткових структур і виявити зміни, які можуть бути причиною болю, скованості чи інших симптомів.

У різних відділах хребта рентген застосовують з різною метою, адже кожна його частина має свою будову, навантаження і типові проблеми.

---

📍 Рентген шийного відділу

Шийний відділ складається з 7 хребців, які відповідають за рухливість голови та підтримку її ваги.

Коли призначають:

• біль або скутість у шиї;

• травми (наприклад, після ДТП чи падіння);

• підозра на остеохондроз чи міжхребцеву грижу;

• оніміння чи слабкість у руках.

Що видно на знімку:

• зміщення хребців;

• ознаки дегенеративних змін (остеохондроз, артроз суглобів хребта);

• переломи або тріщини;

• викривлення (кіфоз, лордоз).

---

🫁 Рентген грудного відділу

Грудний відділ містить 12 хребців, які з’єднані з ребрами і утворюють грудну клітку. Він менш рухливий, але може страждати від викривлень та травм.

Коли призначають:

• підозра на сколіоз, кіфоз;

• біль у спині посередині;

• травми грудної клітки;

• підозра на пухлини чи метастази в хребті.

Що видно на знімку:

• викривлення;

• переломи;

• ознаки остеопорозу;

• зміни міжхребцевих дисків.

---

🪑 Рентген поперекового відділу

Поперековий відділ (5 великих хребців) витримує найбільше навантаження, тому саме тут найчастіше виникають болі та травми.

Коли призначають:

• біль у нижній частині спини;

• підозра на радикуліт чи остеохондроз;

• травми після падіння чи підняття важкого;

• порушення чутливості або слабкість у ногах.

Що видно на знімку:

• дегенеративні зміни дисків;

• спондильоз;

• переломи та зміщення;

• викривлення.

---

⚠️ Підготовка до обстеження

Для рентгена шийного і грудного відділу спеціальної підготовки зазвичай не потрібно.
Для поперекового відділу лікар може рекомендувати:

• за день до обстеження уникати продуктів, що викликають газоутворення;

• ввечері перед процедурою зробити легке очищення кишечника.

---

🔍 Чи шкідливий рентген хребта?

Сучасні апарати дають мінімальне променеве навантаження. Доза при рентгені хребта в кілька разів менша, ніж та, що може спричинити шкоду для здоров’я. Проте робити його «про всяк випадок» без призначення лікаря не варто.

---

📝 Підсумок

Рентген хребта — швидкий і доступний метод, який допомагає виявити переломи, викривлення, дегенеративні зміни та інші проблеми. Він не показує стан м’яких тканин і нервів, тому іноді лікар призначає додатково МРТ чи КТ.

📌 Якщо у вас є біль у шиї, спині чи попереку, не відкладайте візит до лікаря — своєчасна діагностика допоможе швидше знайти причину та почати лікування.

Рентген при пневмонії

 

Рентген при пневмонії: як виглядає запалення легенів на знімках 🫁📷

🔍 Чому рентген важливий при діагностиці пневмонії?

Пневмонія — це запалення легеневої тканини, яке найчастіше викликають бактерії, віруси або грибки. Симптоми можуть бути схожі на інші захворювання дихальних шляхів, тому лікареві важливо підтвердити діагноз за допомогою візуалізації. Рентгенографія грудної клітки — швидкий, доступний і інформативний метод, який допомагає побачити зміни в легенях та оцінити їх поширеність.

🖼 Як виглядає пневмонія на рентгені?

На рентген-знімку запалена ділянка легені виглядає як ущільнення (білий або світліший фрагмент) на тлі темного простору нормальних легень, заповнених повітрям.
Основні рентген-ознаки пневмонії:

• Інфільтрат — щільна тінь неправильної форми, що відповідає ділянці запалення.

• Посилення легеневого рисунка у зоні ураження.

• Залучення частки чи сегмента легені (лобарна або сегментарна пневмонія).

• У деяких випадках — рівень рідини у плевральній порожнині (плеврит).

💡 Наприклад, при правобічній нижньодольовій пневмонії на знімку видно білувату тінь у нижній частині правої легені, яка чітко відмежована міждольною щілиною.

📌 Які бувають типи рентгенологічних проявів пневмонії?

1. Лобарна — ураження цілої частки легені, тінь однорідна та чітко обмежена.

2. Сегментарна — запалення в межах одного сегмента легені, тінь менш чітка, ніж при лобарній.

3. Вогнищева — кілька невеликих тіней у різних ділянках.

4. Інтерстиціальна — потовщення стінок альвеол і міжальвеолярних перегородок, тінь розмита.

🧪 Чи можна поставити діагноз тільки за рентгеном?

Рентген дуже допомагає, але пневмонія — це клініко-рентгенологічний діагноз. Тобто лікар оцінює не лише знімок, а й симптоми:

• підвищення температури 🌡

• кашель із мокротинням

• задишка

• біль у грудях при диханні

📅 Навіщо робити повторний знімок?

Після лікування, зазвичай через 2–4 тижні, лікар призначає повторну рентгенографію. Це потрібно, щоб переконатися, що запалення повністю зникло, і виключити інші хвороби, які можуть імітувати пневмонію на знімках.

⚠️ Коли варто зробити рентген при кашлі?

• Якщо кашель триває понад 7–10 днів і супроводжується температурою.

• При появі задишки або болю в грудях.

• Якщо є ризик ускладнень (у людей похилого віку, пацієнтів з хронічними хворобами).

---

✅ Висновок: Рентген при пневмонії — незамінний інструмент для лікаря. Він допомагає не лише підтвердити діагноз, але й оцінити масштаби ураження, ефективність лікування та вчасно помітити ускладнення. Однак остаточне рішення завжди приймається з урахуванням клінічних симптомів і додаткових аналізів.

Рентген зубів: панорамний знімок і прицільне обстеження

 

😁 Рентген зубів: панорамний знімок і прицільне обстеження

Сучасна стоматологія неможлива без рентгенівських знімків. Щоб побачити приховані проблеми із зубами чи щелепою, лікарі використовують прицільний рентген, панорамний знімок (ОПТГ) або навіть 3D томографію.

Ця стаття допоможе вам розібратися:

• 🦷 які бувають рентгени зубів;

• 🔍 коли і навіщо їх роблять;

• ⚖️ чим відрізняється прицільний знімок від панорамного;

• 🤔 як часто можна проходити ці дослідження.

---

🩻 Основні види рентгену зубів

У стоматології застосовують декілька типів рентгенологічних обстежень:

🔹 Прицільний (внутрішньоротовий) знімок — зображення одного або кількох зубів. Детально показує корені, пломби, карієс між зубами.
🔹 Панорамний знімок (ортопантомограма, ОПТГ) — охоплює всі зуби верхньої та нижньої щелепи одразу.
🔹 Цефалометричний знімок (бічний) — використовується в ортодонтії для оцінки прикусу.
🔹 Конусно-променева комп’ютерна томографія (КЛКТ) — 3D-модель щелепи, найінформативніший варіант.

---

🔍 Прицільний знімок: максимум деталей

Це найпоширеніший вид рентгену в стоматології.

🦷 Робиться для окремого зуба або невеликої групи.
📸 Дає високу деталізацію — видно навіть дрібні каріозні ураження, початок запалення кореня, мікротріщини пломб.
✅ Використовується при:

• лікуванні карієсу або пульпіту;

• діагностиці періодонтиту;

• під час ендодонтичного лікування (прочистки каналів);

• контролі після пломбування.

📍 Його часто роблять прямо у стоматологічному кріслі, апарат підносять до щоки.

---

🖼️ Панорамний знімок (ОПТГ): повна картина

Це оглядовий знімок, на якому видно всю ротову порожнину:

• верхню та нижню щелепу;

• всі зуби;

• суглоби (скронево-нижньощелепні);

• гайморові пазухи;

• зачатки зубів у дітей.

📌 ОПТГ застосовується при:

• плануванні протезування;

• оцінці стану “вісімок” (зубів мудрості);

• пошуку прихованих інфекцій;

• ортодонтичному лікуванні (брекети, капи);

• імплантації.

🧠 ОПТГ дає загальне уявлення, але не замінює детального прицільного знімка для одного зуба.

---

⚖️ Прицільний знімок чи панорамний — що краще?

Критерій	Прицільний знімок	Панорамний знімок
📌 Область	1–3 зуби	Вся щелепа
🔎 Деталізація	Висока	Середня
📅 Коли роблять	Для лікування окремого зуба	Для огляду загального стану
⏱️ Тривалість	1–2 хвилини	5 хвилин
☢️ Доза опромінення	~0,005 мЗв	~0,01–0,03 мЗв

📌 У підсумку:

• 🦷 для лікування — прицільний;

• 😁 для планування — панорамний.

---

🧒 Рентген у дітей

Рентген дозволяє оцінити:

• як прорізуються постійні зуби;

• чи є проблеми з прикусом;

• приховані карієси між молочними зубами.

👶 У дітей використовують спеціальні режими зниженої дози. Але обстеження роблять лише за показами, якщо інші методи не дають відповіді.

---

⚠️ Чи шкідливий рентген зубів?

Ні, якщо проводиться раціонально. Доза опромінення дуже мала:

• прицільний знімок — менше, ніж від 1 дня природного фону;

• панорамний — еквівалент кількох днів;

💡 Для безпеки:

• використовують захисні фартухи;

• дітям роблять знімки лише при необхідності;

• вагітним — лише в крайніх випадках.

---

💡 Як підготуватися?

Особливої підготовки не потрібно, але є кілька порад:

• 🪥 Почистіть зуби перед візитом (особливо перед ОПТГ);

• 🦷 Зніміть всі металеві прикраси (сережки, ланцюжки);

• 😷 Повідомте лікаря, якщо є вагітність або хронічні захворювання.

---

✅ Висновки

📌 Рентген зубів — це важливий інструмент для точного і безпечного лікування.

📌 Найпоширеніші типи:

• Прицільний — для точного зображення одного зуба;

• Панорамний — для оцінки всієї щелепи.

📌 Сучасне обладнання дозволяє знизити опромінення до мінімуму — тому боятися не варто.

📌 Якщо стоматолог рекомендує знімок — це завжди на користь точного діагнозу.

---

🔜 Наступна стаття — "Рентген при травмах: як виявити переломи та вивихи". Пояснимо, як виглядає перелом на знімку, чому не всі травми видно одразу, і коли потрібне повторне обстеження.

Рентген придаткових пазух носа: коли потрібно і що видно?

 

🤧 Рентген придаткових пазух носа: коли потрібно і що видно?

Біль у лобі, нежить, тиск під очима — симптоми, знайомі багатьом. Іноді вони свідчать не лише про звичайну застуду, а про запалення пазух носа — синусит. Один із методів діагностики, який лікарі часто використовують — це рентген придаткових пазух.

У цій статті поговоримо просто про таке:

• 📌 які бувають пазухи;

• 🩻 що показує рентген;

• ❓ коли він потрібен;

• 🚫 коли краще обрати інше дослідження.

---

🧠 Що таке придаткові пазухи носа?

Придаткові пазухи — це порожнини в кістках черепа, які з’єднані з порожниною носа. Вони заповнені повітрям і вистелені слизовою оболонкою.

🔹 Лобові пазухи — над бровами
🔹 Гайморові (верхньощелепні) — у щоках
🔹 Клиноподібні пазухи — глибше, за носом
🔹 Решітчасті лабіринти — між очима

Під час запалення (гайморит, фронтит, етмоїдит) в пазухах накопичується слиз або гній, що спричиняє біль і тиск.

---

📷 Що показує рентген?

На рентгені лікар бачить:

✅ рівень рідини (гною чи слизу) — горизонтальна “лінія” всередині пазухи
✅ потовщення слизової оболонки — зменшення об’єму повітряної пазухи
✅ повне затемнення — при заповненні пазухи вмістом
✅ наявність кісткових змін, наприклад після травми
✅ деформації або асиметрію пазух

⚠️ У нормі всі пазухи мають вигляд чорних (повітряних) порожнин. Якщо з’являється сірий або білий вміст — це ознака проблеми.

---

🤒 Коли лікар призначає рентген?

Рентген пазух зазвичай призначають, якщо є підозра на синусит, особливо при симптомах:

• тривалий нежить (більше 10 днів);

• біль або тиск у щелепі, лобі, біля очей;

• головний біль, який посилюється при нахилі;

• одностороннє виділення з носа;

• температура + гнійні виділення.

Також його використовують:

• після травм носа чи обличчя 🥴

• для контролю динаміки після лікування 💊

• перед операціями (наприклад, видалення поліпів) 🩻

---

🕵️ Як виглядає синусит на рентгені?

🩻 Типова картина — потовщення слизової по краях пазухи або горизонтальний рівень рідини.

🔹 При гаймориті — затемнення в щоках (гайморових пазухах).
🔹 При фронтиті — затемнення в ділянці чола (лобова пазуха).
🔹 При етмоїдиті — нерівномірна “сітка” змін між очима.
🔹 При сфеноїдиті — затемнення в центрі черепа, за носом.

📍 Найточніше це видно при рентгені в лобовій та підборідній проєкціях.

---

❗ Чи завжди рентген показує синусит?

Ні. Хоч рентген — доступний метод, його інформативність обмежена. Він:

• не покаже м’які тканини детально;

• не дозволяє побачити поліпи або кістозні утвори точно;

• не розрізняє слиз, гній, пухлини.

🤔 Тому в сумнівних випадках лікар може скерувати на КТ (комп’ютерну томографію) — особливо при повторних запаленнях, поліпах, плануванні операції.

---

⚠️ Коли рентген не підходить?

Є ситуації, коли рентген не дає користі або небажаний:

• при вагітності (через опромінення);

• у дітей до 1 року — зображення нечіткі, метод неінформативний;

• при сумніві в діагнозі — краще МРТ або КТ;

• для оцінки ефективності лікування — зміни можуть зберігатись довго навіть після одужання.

---

🔄 Чи можна робити рентген кілька разів?

Так, але з обмеженнями. Доза опромінення при рентгені пазух невелика — близько 0,01–0,02 мЗв. Але все одно:

• краще уникати частих повторів без потреби;

• обов’язково повідомляти лікаря про попередні обстеження;

• дітям — лише за строгими показами.

---

✅ Висновки

📌 Рентген придаткових пазух — швидкий і доступний метод для оцінки стану при гаймориті, фронтиті та інших синуситах.

📌 Він добре показує:

• наявність рідини або запалення,

• зміну форми пазух,

• ознаки ускладнень.

📌 Але в деяких випадках для точного діагнозу потрібна КТ.

📌 Найкраще — поєднувати результати з клінічними ознаками і рекомендаціями ЛОРа.

---

🔜 Наступна тема — "Рентген зубів: панорамний знімок і прицільне обстеження". Пояснимо, що таке ортопантомограма, як відрізняється від звичайного знімка, і коли що краще використовувати.