Флюорографічне дослідження проводиться за допомогою спеціального апарата — флюорографа, який створює зображення органів грудної клітки на цифровому сенсорі або плівці в зменшеному масштабі. Це зображення лікар-рентгенолог аналізує для виявлення можливих відхилень від норми.
У чому ж різниця між флюорографією та рентгенографією?
Попри те, що обидва методи базуються на рентгенівському випромінюванні, вони мають низку суттєвих відмінностей:
- Мета обстеження:
- Флюорографія використовується для профілактичного обстеження здорового населення — переважно щороку або раз на два роки.
- Рентгенографія призначається лікарем з діагностичною метою, коли вже є симптоми або підозра на конкретне захворювання. - Якість зображення:
- Флюорографія дає зображення нижчої роздільної здатності, проте достатньої для виявлення грубих патологій.
- Рентгенографія забезпечує високоякісне, деталізоване зображення. - Доза опромінення:
- Сучасна цифрова флюорографія має дуже низьке променеве навантаження — у 5–10 разів менше, ніж звичайна рентгенографія.
- Рентгенографія дає вищу дозу, але забезпечує точну діагностику. - Масштаб зображення:
- На флюорографії зображення зазвичай зменшене, що дозволяє проводити швидке обстеження великої кількості людей.
- Рентгенографія дає повноформатне зображення з точним анатомічним відображенням.
Підсумок
Флюорографія — це ефективний метод профілактичного скринінгу, який дозволяє виявити патології на ранніх етапах. Рентгенографія ж використовується у клінічній практиці для детальної діагностики, коли потрібна висока точність зображення. Обидва методи доповнюють одне одного та залишаються важливими інструментами в арсеналі сучасної медицини.