понеділок, 30 червня 2025 р.
неділя, 29 червня 2025 р.
Флюорограма №80
субота, 28 червня 2025 р.
пʼятниця, 27 червня 2025 р.
Флюорограма №78
четвер, 26 червня 2025 р.
Флюорограма №77
середа, 25 червня 2025 р.
Довідка 3
Чому важливо робити рентген-контроль переломів?
Після перелому кістки пацієнти часто вважають, що одного рентгенівського знімка на момент травми достатньо для лікування. Насправді ж це тільки початок діагностики. Надалі рентген-контроль — це ключовий етап, який дозволяє лікарю оцінити, чи все йде за планом.
Що саме оцінює лікар?
- Положення уламків. Навіть якщо кістка була правильно зафіксована спочатку, з часом уламки можуть зміщуватися. Це може статися через недостатню іммобілізацію, активні рухи чи особливості анатомії.
- Процес зрощення. На рентгені видно утворення кісткової мозолі — це ознака того, що почався процес зрощення. Якщо мозоль не з’являється або формується неправильно, це сигнал про ускладнення.
- Стан іммобілізації. Лікар оцінює, чи правильно лежить гіпсова пов’язка, чи не змістився внутрішній фіксатор (у разі операцій).
- Ознаки ускладнень. Наприклад, затримка консолідації, асептичний некроз, інфекційне ураження або формування несправжнього суглоба.
- Повна консолідація. Рентген підтверджує, що перелом повністю зрісся, і тоді гіпс або інший фіксатор можна знімати.
Як часто призначають контрольні знімки?
Все залежить від типу перелому, віку пацієнта, способу лікування та перебігу загоєння. Зазвичай схема контролю така:
- 1-й контроль: через 7–10 днів після накладення гіпсу — оцінюється стабільність уламків.
- 2-й контроль: через 3–4 тижні — перевіряється формування кісткової мозолі.
- 3-й контроль: перед зняттям гіпсу або фіксатора — щоб упевнитися, що кістка повністю загоїлася.
Іноді може бути більше контрольних знімків, особливо якщо зрощення затримується або виникають сумніви в стабільності. У дітей загоєння йде швидше, тому рентген може знадобитися рідше. А ось у літніх пацієнтів контроль проводять частіше через ризик ускладнень.
Коли контроль не потрібен?
Є окремі випадки, коли рентген-контроль не проводиться:
- Якщо травма була незначною — наприклад, тріщина без зміщення.
- При стабільному стані і без скарг, коли попередні знімки підтвердили правильне загоєння.
- Якщо лікар має альтернативні методи спостереження — наприклад, УЗД.
- У разі медичних протипоказань до опромінення (наприклад, у вагітних).
Висновок
Рентген-контроль — не просто «формальність», а ефективний і необхідний інструмент спостереження за процесом зрощення переломів. Він допомагає вчасно виявити проблеми, скоригувати лікування та гарантувати безпечне відновлення функції кістки.
Для прикладу ось перелом променевої кісткиДовідка 2
Порівняння: рентген, КТ, МРТ — у чому різниця?
Сучасна медицина пропонує кілька основних методів візуалізації організму: рентгенографію, комп’ютерну томографію (КТ) та магнітно-резонансну томографію (МРТ). У чому ж між ними різниця, і для чого кожен із них застосовується?
Рентген (рентгенографія)
Використовується для діагностики переломів, пневмонії, туберкульозу, деформацій кісток. Доступний та швидкий, але менш інформативний щодо м’яких тканин.
КТ (комп’ютерна томографія)
Дає об’ємне зображення органів, добре показує пухлини, крововиливи, патології судин. Має високу деталізацію, але супроводжується більшим променевим навантаженням.
МРТ (магнітно-резонансна томографія)
Працює без рентгенівського випромінювання. Ідеальний варіант для дослідження мозку, суглобів, спинного мозку, м’яких тканин. Висока контрастність і безпека.
Радіаційне навантаження:
Метод | Радіація | Пояснення |
---|---|---|
Рентген | Низька | 0.1–0.5 мЗв |
КТ | Висока | 2–20 мЗв |
МРТ | Немає | Без випромінювання |
Довідка 1
Розшифровка рентгену: що означають терміни у висновку?
Рентгенографія грудної клітки (ФОГК) є одним із найпоширеніших методів візуалізації в медицині. Висновок після дослідження часто містить терміни, які незрозумілі для пацієнтів. У цій статті ми пояснимо найчастіші формулювання, які зустрічаються у рентгенологічному висновку, простими словами.
«Легеневий малюнок посилений»
Це означає, що судини в легенях на знімку виглядають виразнішими, ніж зазвичай. Причин може бути кілька: запалення (бронхіт, початкова стадія пневмонії), серцева недостатність, залишкові зміни після інфекцій. Це не завжди означає щось небезпечне, але потребує оцінки лікарем з урахуванням симптомів.
«Корені не розширені»
У нормі так і має бути. «Корені» — це судини та бронхи в області прикореневих зон легенів (ближче до серця). Їхнє розширення може свідчити про запальні або застійні процеси. Якщо корені не розширені — це зазвичай добрий знак.
«Патологічних ущільнень не виявлено»
Це один з найкращих висновків. Ущільнення можуть означати наявність інфільтратів при пневмонії, пухлин, кальцинатів чи фіброзних змін. Відсутність таких змін — це норма.
«Синуси вільні»
Плевральні синуси — це простори між легенями та грудною стінкою. Якщо вони «вільні», це означає, що в них немає рідини або інших патологічних змін (випоту, спайок тощо).
«Серце не збільшене»
Розміри серця на рентгенограмі дозволяють запідозрити гіпертрофію або кардіомегалію. Якщо вказано, що серце не збільшене — це свідчить про нормальні кардіологічні параметри.
«Куполи діафрагми чіткі»
Цей вислів говорить про нормальну форму діафрагми, без ознак патології — наприклад, без пневмоперитонеуму або паралічу діафрагми.
Флюорограма №76
вівторок, 24 червня 2025 р.
понеділок, 23 червня 2025 р.
неділя, 22 червня 2025 р.
субота, 21 червня 2025 р.
Флюорограма №72
пʼятниця, 20 червня 2025 р.
Флюорограма №71
четвер, 19 червня 2025 р.
середа, 18 червня 2025 р.
Деформуючий остеоартроз кульшового суглобу
Заключення: деформуючий остеоартроз кульшового суглобу 3 стадії.
Норма на флюорограмі органів грудної клітки: як виглядає нормальний результат?
Флюорографія органів грудної клітки — це метод рентгенологічного дослідження, який дозволяє виявити патології легень, плеври, середостіння та серця. Проте не менш важливо знати, якою має бути нормальна флюорограма — коли у пацієнта відсутні ознаки хвороби.
Що вважається нормою на флюорограмі?
- Легені — прозорі, без затемнень, ущільнень чи вогнищ. Легеневий малюнок чіткий, симетричний, без патологічного посилення.
- Корені легень — структурні, не розширені, без кальцинатів або фіброзу.
- Серце — нормального розміру, контури чіткі, без зсуву. Тінь серця не розширена.
- Куполи діафрагми — рівні, симетричні. Правий купол трохи вищий за лівий — це фізіологічна норма.
- Плевральні синуси — вільні, збережені. Кути між ребрами та діафрагмою — гострі.
- Кісткові структури — без деформацій, руйнувань або новоутворень.
Типовий висновок при нормальній флюорограмі
Флюорографія органів грудної клітки: патологічних змін не виявлено. Легеневий малюнок не посилений, корені структурні, плевра не ущільнена, синуси вільні. Серце нормальних розмірів. Ознак інфільтрації, новоутворень або туберкульозу не виявлено.
Висновок
Нормальна флюорограма — це ознака відсутності порушень у легенях, серці та плеврі. Однак, флюорографія не завжди дозволяє виявити всі захворювання. Тому при появі симптомів — кашлю, болю в грудях, задишки — слід звернутися до лікаря для розширеної діагностики.
Що таке флюорографія і чим вона відрізняється від рентгенографії
Флюорографічне дослідження проводиться за допомогою спеціального апарата — флюорографа, який створює зображення органів грудної клітки на цифровому сенсорі або плівці в зменшеному масштабі. Це зображення лікар-рентгенолог аналізує для виявлення можливих відхилень від норми.
У чому ж різниця між флюорографією та рентгенографією?
Попри те, що обидва методи базуються на рентгенівському випромінюванні, вони мають низку суттєвих відмінностей:
- Мета обстеження:
- Флюорографія використовується для профілактичного обстеження здорового населення — переважно щороку або раз на два роки.
- Рентгенографія призначається лікарем з діагностичною метою, коли вже є симптоми або підозра на конкретне захворювання. - Якість зображення:
- Флюорографія дає зображення нижчої роздільної здатності, проте достатньої для виявлення грубих патологій.
- Рентгенографія забезпечує високоякісне, деталізоване зображення. - Доза опромінення:
- Сучасна цифрова флюорографія має дуже низьке променеве навантаження — у 5–10 разів менше, ніж звичайна рентгенографія.
- Рентгенографія дає вищу дозу, але забезпечує точну діагностику. - Масштаб зображення:
- На флюорографії зображення зазвичай зменшене, що дозволяє проводити швидке обстеження великої кількості людей.
- Рентгенографія дає повноформатне зображення з точним анатомічним відображенням.
Підсумок
Флюорографія — це ефективний метод профілактичного скринінгу, який дозволяє виявити патології на ранніх етапах. Рентгенографія ж використовується у клінічній практиці для детальної діагностики, коли потрібна висока точність зображення. Обидва методи доповнюють одне одного та залишаються важливими інструментами в арсеналі сучасної медицини.